Що таке євробонди?

Інвестиційні інструменти поділяються на кілька категорій, залежно від ступеня ризику для інвестора. До низькоризикових облігацій, серед інших, належать і євробонди — облігації зовнішньої позики в іноземній валюті.

Які різновиди євробондів існують, як їх купити, і на що звертати увагу? Давайте розбиратися. Синонімом терміна “євробонд” слугує поняття “єврооблігації”, тож спершу розберемося, що таке облігації, і чому вони такі популярні серед інвесторів.

Облігації чимось схожі на банківські депозити, оскільки суть вкладення одна й та сама. Інвестор купує бонд з метою отримання довгострокового доходу. Випускаються облігації державами або корпораціями, для яких інвестор стає кредитором.

За надані кошти він отримує якийсь відсоток до свого початкового капіталу. Прибутковість залежить від кількох критеріїв, включно зі строком позики, емітента, конкретного виду облігацій тощо.

Якщо подивитися на статистику прибутковості державних облігацій, станом на грудень 2022 року в рейтингу лідирує Нігерія з показником 14,02%. До трійки також входять Бразилія (13,52%) і Туреччина (10,33%). Цікаво, що США немає навіть у топ-10 списку.

Джерело: Statista 

У науковій термінології “облігації” пояснюють як “боргові цінні папери”. Інакше кажучи, на весь термін їхньої дії інвестор стає власником цінних паперів, а після закінчення обумовленого терміну компанія або держава зобов’язуються викупити їх за заздалегідь обумовленою вартістю (з урахуванням відсотків).

В окремих випадках емітент відмовляється викуповувати облігації, але тоді він визнається банкрутом — компанія починає процедуру банкрутства, а держава оголошує дефолт.

Тепер повертаємося до євробондів або єврооблігацій. Цим терміном називають боргові цінні папери, випущені в іноземній для емітента валюті. Наприклад, для європейської держави євробонди випускають у доларах, фунтах стерлінгів тощо. Російські або українські євробонди вже можуть бути випущені в євро.

Звідки взявся термін “євробонд”? Слово “облігація” як синонім до “боргового цінного паперу” використовується тільки в російськомовній термінології. В англійській мові obligations – це “зобов’язання”, але до цінних паперів вони не мають відношення. Аналогом терміна (вже з прив’язкою до важливих документів) стало bond. Приставка “євро” з’явилася історично.

Вперше єврооблігації емітовано в Італії 1963 року. Отже, боргові зобов’язання в іноземній валюті з’явилися в Європі, звідси і приставка. Далі всі бонди в іноземній валюті стали називати єврооблігаціями, незалежно від країни-емітента.

Перші єврооблігації, випущені італійською компанією Autostrade

Види євробондів

Облігації зовнішньої позики бувають різних видів, інвестору важливо розуміти, за якими критеріями розрізняють євробонди і який тип облігацій йому вигідний. Про різні типи євробондів поговоримо в цьому розділі.

Євробонди — популярний інвестиційний інструмент, проте новачкові легко заплутатися в різновидах єврооблігацій. Якими вони бувають і що краще обирати на різних етапах інвестування?

Перш за все, євробонди класифікуються за терміном дії. Боргові цінні папери зовнішньої позики випускаються на термін від 1 року до 40 років — розкид за часом досить великий. Діляться на три категорії:

• Короткострокові. Емітент зобов’язується викупити такі цінні папери в строк до 12 місяців. Прибутковість за ними найвища (іноді перевищує 20%).
• Середньострокові. Емітент єврооблігацій викуповує їх в інвестора протягом 1 року – 10 років. Прибутковість зазвичай варіюється в межах 5-10% річних.
• Довгострокові. Інвестор отримує виплати за такими євробондами протягом 10-40 років. Відрізняються найнижчою прибутковістю (рідко перевищує 3%).

Чому на ринку спостерігається такий взаємозв’язок між строком інвестування та дохідністю (зворотна пропорційність)? Інвестиції в облігації — це практично гарантований дохід (за винятком форс-мажорних обставин), тому в довгостроковій перспективі інвестор отримує фіксований прибуток.

Наприклад, 10-річні облігації з прибутковістю 3% дадуть вам у підсумку 30% прибутку від початкового вкладення. Для компанії або держави довгострокові євробонди не завжди вигідні, оскільки доводиться платити “вкладникам” значно більшу суму за той самий розмір інвестицій (якщо порівнювати з коротко- і середньостроковими облігаціями).

Коли емітент випускає борговий цінний папір, інвестор розуміє, що “борг” за ним буде погашений у зазначені строки. Інакше кажучи, основна сума вкладень повернеться інвестору через зазначений строк (1 рік, 5 років тощо). Можливі й інші варіації.

Наприклад, євробонди з опціоном на купівлю (bond with call option) дають емітенту право дострокового викупу зобов’язань у інвестора. А облігації з опціоном на продаж (bond with put option) уже дають змогу інвестору вимагати погашення раніше терміну. Далі розбираємося з емітентом євробондів. Тут розрізняють два типи облігацій:

• Боргові цінні папери, випущені компаніями.
• Євробонди, емітовані державами (Центральним банком якоїсь країни).

У випадку з євробондами, випущеними компанією, прибутковість традиційно вища. Але держава як емітент істотно впливає на надійність інвестицій — імовірність дефолту країни в десятки разів нижча, ніж імовірність банкрутства компанії.

Третій критерій — це валюта, в якій випущені єврооблігації. Для топових валют (USD, GBP, EUR, JPY) прибутковість нижча, оскільки вони менше схильні до інфляції. Якщо подивитися статистику євробондів, випущених корпораціями, домінуючі валюти — це USD (24,9% від усіх облігацій), EUR (22,3%) і GBP/STG (17,4%).

У випадку з державними євробондами більшість боргових цінних паперів (понад 80%) емітовано в доларах США. Тепер зупинимося докладніше на різновидах єврооблігацій. Виділяють п’ять основних типів таких цінних паперів.

Облігації з фіксованою процентною ставкою (fixed rate bond)

Облігації з фіксованою процентною ставкою ще називають купонними. Головна перевага таких боргових цінних паперів — фіксована прибутковість протягом усього строку позики.

Джерело: Banki.ru

Наприклад, інвестор купує облігації якоїсь компанії з купонною прибутковістю 3%. Це означає, що вони рік приноситимуть інвестору 3% від початкової інвестиції, і прибутковість жодним чином не зміниться, аж до терміну викупу бондів. Приклади облігацій з фіксованою (купонною) дохідністю:

Habib Bank AG Zurich

• Швейцарський банк розміщує єврооблігації у фунтах стерлінгів.
• Термін погашення – 1 рік.
• Купонна дохідність становить 0,85%.
• Вартість однієї облігації – 1000 GBP.

Ritterschaftliches Kreditinstitut Stade 

• Німецький кредитний банк розміщує єврооблігації у фунтах стерлінгів.
• Термін погашення – 5 років.
• Фіксована (купонна) дохідність становить 1,05%.
• Вартість однієї облігації — 1000 GBP.
• За весь період інвестування ви отримуєте 5,25% доходу.

Банк Ірландії

• Ірландський банк розміщує єврооблігації в доларах США.
• Термін погашення — 5 років.
• Купонна дохідність становить 3,80%.
• Вартість однієї облігації — 2000 USD.
• За весь період інвестування ви отримуєте 19% доходу.

Євробонди з купонною прибутковістю (фіксованою ставкою) зазвичай розміщують на строк від 1 року до 7 років. Іноді зустрічаються облігації строком на кілька місяців або навіть тижнів. Прибутковість за такими бондами варіюється від 0,5 – 5%.

Головна перевага — інвестор знає відсоток прибутку і засновує на цьому свою інвестиційну стратегію. А ще прибуток за бондами виплачується регулярно — наприклад, щороку, півроку або навіть щокварталу.

Крім того, купонні єврооблігації розміщують багато фінустанов і компаній. Головний мінус — невисока прибутковість. У більшості випадків прибуток не перекриває показник інфляції.

Облігації з нульовим купоном (zero coupon bond)

Купоном називають річну дохідність цінних паперів. Нульовий купон — це нульова дохідність. Інакше кажучи, за такими євробондами не виплачуються дивіденди. Навіщо ж тоді купувати облігації, якщо купон нульовий?

Такий різновид боргових цінних паперів передбачає прибуток, закладений у саму вартість облігації. Інвестор отримає його на руки в момент погашення емітентом. Як це працює?

Кожна облігація, незалежно від її типу, має номінальну вартість — ціну, за якою емітент продає, а потім викуповує цінні папери назад. У випадку з безкупонними облігаціями номінальна вартість євробонду в момент викупу вища, ніж у момент купівлі. Інвестор отримує прибуток від різниці вартості.

Емітенту вигідно пропонувати інвесторам безкупонні акції, оскільки він звільняється від зобов’язання виплати дивідендів. Облігації з нульовим купоном продаються “за знижками”. Інвестори навіть можуть застосовувати спеціальну формулу, щоб розрахувати, за якою ціною розумно придбати єврооблігації:

Джерело: Cdn.Wallstreetmojo

У цій формулі:

• Zero-coupon bond value – вартість єврооблігації (тобто та ціна, за якою інвестору вигідно її купити).
• Maturity value — вартість облігації на момент погашення.
• i – очікувана дохідність від купівлі євробондів.
• Number of Years – кількість років, після яких емітент зобов’язується викупити цінні папери.

Розглянемо на прикладі. Ви збираєтеся купити облігації, вартість погашення яких становитиме 1000 доларів. Очікувана прибутковість становить — 5%. Бонди випущені на термін 5 років. Підставляємо все у формулу й отримуємо:

1000 / (1 + 0,05)5 = 783,53 долара

Для отримання запланованої дохідності інвестору можна заплатити за одну облігацію 783,53 долара. Якщо формула здається занадто складною або ви не сильні в математиці, можна користуватися онлайн-калькулятором прибутковості.

Як і де купити безкупонні єврооблігації? Такі бонди часто емітуються урядами. Приклад — безкупонні казначейські облігації США. Вони торгуються на біржах, а ще інвестор може вкластися в цінні папери під час купівлі акцій ETF фондів, що додають zero coupon bond у портфель.

Інвестор може як купити, так і продати на біржі безкупонні єврооблігації, але прибутковість знижується в міру наближення до терміну викупу цінних паперів. Інвесторам вигідно вкладати кошти в такі євробонди через податкові особливості.

У багатьох країнах є окремий податок на дивіденди за облігаціями. У випадку з безкупонними бондами інвестор від цього податку звільняється.

Облігації з приростом капіталу (capital growth bond)

У чомусь нагадують євробонди з нульовим купоном, оскільки виплати за ними або не здійснюються зовсім, або мінімальні (до 1%). Але суть таких облігацій зворотно пропорційна безкупонним — номінальна вартість облігації на момент купівлі цінного паперу фіксована, а до моменту продажу вона зростає (звідси і прибуток інвестора).

Ризик у тому, що ринкова вартість облігації може як зростати, так і падати, тож у перспективі така інвестиція здатна виявитися збитковою під впливом різних економічних і сторонніх чинників.

Наприклад, річні євробонди Єврозони у 2023 році торгуються на біржі з позитивною прибутковістю (+2,73%). У період з 2020 по 2022 рік прибутковість облігацій була негативною — максимальний мінус становив -0,74%.

Джерело: Ycharts

Високі ризики роблять цей інвестиційний інструмент низькопопулярним. Для емітента вони вигідні, оскільки і дивіденди не виплачуються, і вартість до моменту виплати може не зрости.

Облігації з глибоким дисконтом (deep discount bond)

Ця категорія облігацій тісно пов’язана з безкупонними бондами. Різниця між ними в тому, що за облігаціями з нульовим купоном дивіденди не виплачуються зовсім, за жодних умов. У бондів з глибоким дисконтом виплати можливі, але мінімальні.

Ще одна різниця — у цінових відмінностях. Облігації з глибоким дисконтом продаються дешевше за безкупонні бонди. В іншому суть точно така сама — інвестор отримує облігації “з дисконтом”, коли ціна купівлі нижча за номінальну вартість (ціну погашення облігації).

“Знижка” зазвичай становить у районі 20% або більше, тому прибутковість deep discount облігацій вища, ніж у zero coupon бондів. З погляду строків погашення облігації з глибоким дисконтом належать зазвичай до середньо- і довгострокових, оскільки вони розраховані на 5 років і більше. Безкупонні облігації можуть випускатися і на короткі терміни (1-3 роки).

Для розрахунку прибутковості таких облігацій можна використовувати ту саму формулу або той самий калькулятор, що й для безкупонних бондів.

Облігації з плаваючою процентною ставкою (floating rate note)

Такі бонди мають велику схожість з облігаціями з фіксованою процентною ставкою. Їх об’єднує те, що інвестору виплачуються дивіденди. Номінальна вартість облігації однакова, як у момент купівлі, так і в момент продажу. Інвестор заробляє виключно на дивідендах.

Різниця між fixed rate bond і floating rate note у тому, що в останніх процентна ставка за дивідендами може змінюватися за час володіння облігацією. Які чинники впливають на процентну ставку? Зміна ключової ставки ЦБ, зростання або уповільнення інфляції, звіти про доходи компанії тощо.

Прибутковість таких бондів зазвичай переглядають щорічно, а випускають їх на термін від двох до п’яти років. Наприклад, Резервний банк Індії випустив облігації з плаваючою процентною ставкою строком на 3 роки.

Спочатку дивіденди за цими облігаціями становили 7%, але в останній рік емітент додав ще 0,35% до початкової ставки. У підсумку, інвестори отримали 7% за перший рік, 7% — за другий рік і 7,35% — за третій рік володіння облігаціями.

Здебільшого виплати за дивідендами у таких бондів переглядаються в бік підвищення, тому облігації з плаваючою відсотковою ставкою вигідні інвестору. Щоб розуміти різницю між основними видами єврооблігацій, підсумуємо все вищесказане у вигляді таблиці:

Як формується дохідність єврооблігацій?

Прибутковість інвестиційного інструменту — найважливіший показник. Розберемося, як вона формується.

Прибутковість євробондів формується одним із трьох способів:

• Різниця між ціною продажу і ціною купівлі (актуально для облігацій з нульовим купоном і бондів з глибоким дисконтом і приростом капіталу, за якими не передбачена виплата дивідендів).
• Відсоткова ставка у вигляді дивідендів (для облігацій з фіксованою або плаваючою ставкою).
• Комбінована дохідність — різниця між продажем і купівлею + дивіденди (актуально для облігацій з глибоким дисконтом і приростом капіталу, за якими передбачена виплата дивідендів).

Як розрахувати дохідність єврооблігацій?

Використовуючи спеціальні формули, інвестор може самостійно розрахувати прибутковість кожної окремо взятої облігації. У цьому розділі розбираємося, як рахувати прибутковість для різних видів єврооблігацій.

Щоб розрахувати прибутковість євробондів, необхідно розуміти, з яким видом облігацій інвестор має справу. Для євробондів із відсотковою ставкою (фіксованою або плаваючою) це зробити набагато простіше. Беремо формулу:

Д = НІ * (ПС * С / 100), де:

• Д — прибутковість;
• НІ — початкова інвестиція;
• ПС — процентна ставка;
• С — термін викупу облігації.

Припустимо, ми інвестували 2000 доларів в облігації Банку Ірландії, з відсотковою ставкою 3,8% річних і терміном на 5 років. Виходить, що наш чистий прибуток становитиме:

 2 000 * (3,8 * 5 / 100) = 380 доларів

А загальна дохідність у відсотках — це (ПС * С) = 19%. Якщо ставка плаваюча, беремо середнє арифметичне і підставляємо в ту ж формулу. З дохідністю облігацій без купона або з мінімальним купоном такою формулою скористатися не вийде. Наведемо приклади кількох формул для розрахунку різної дохідності за такими бондами:

• Чистий прибуток інвестора = НС — СП, де НС — номінальна вартість або вартість погашення, а СП — вартість купівлі.
• Прибуток інвестора у відсотках = (НС — СП) / (100% / СП).
• Річний прибуток інвестора = ((НС — СП) / (100% / СП)) / С, де С — це термін погашення облігації.

Припустимо, ми купили облігації Індустріального банку Індії (IDBI) за ціною 1 000 доларів за облігацію. Термін погашення становить 25 років, а номінальна вартість — 2 700 доларів. Отримуємо такі цифри:

• Чистий прибуток з облігації — 1 700 доларів.
• Прибуток у відсотках — 170%.
• Річний прибуток інвестора — 6,8%.

Важливо! При розрахунку чистого прибутку враховуйте особливості оподаткування у своїй країні. Залежно від конкретної юрисдикції змінюються ставки з податків та особливості оподаткування прибутку від облігацій.

Переваги та недоліки інвестування в євробонди

Єврооблігації забезпечують інвестору стабільний пасивний дохід. У цьому розділі поговоримо про переваги та недоліки цього інструменту, а також розглянемо можливі ризики інвестування в євробонди.

Єврооблігації належать до числа популярних інструментів інвестування. Які головні переваги вкладень у бонди такого типу?

1. Висока процентна ставка. За єврооблігаціями зазвичай встановлюється ставка в 3-5% річних. Депозити у валюті пропонуються зі ставками до 1%, а іноді й з негативною ставкою.
2. Різні терміни інвестування. Ви самостійно вирішуєте, на який термін купувати облігації. Є варіанти довгострокових інвестицій, що дають змогу інвестору отримувати гарантований пасивний дохід.
3. Більшість видів єврооблігацій продаються на біржах, тому інвестор може позбутися їх до моменту погашення.
4. Інвестор отримує можливість вкладати кошти в активи інших держав без необхідності вивчення їхнього законодавства.
5. У багатьох країн податкове законодавство щодо єврооблігацій вкрай “лояльне”. Інвестори або взагалі не платять податків, або платять мінімальні відсотки на прибуток.

З головних мінусів можна виділити:

1. Процентні ставки за єврооблігаціями не перекривають відсоток інфляції, тому в широкому сенсі інвестор опиняється в мінусі.
2. Поріг входу на ринок досить високий — на іноземних біржах євробонди зазвичай торгуються лотами від 100 тисяч доларів і вище.

Основні ризики інвестування в єврооблігації

Головний ризик інвестування в єврооблігації — це ймовірність банкрутства емітента. У випадку з корпоративними емітентами такий сценарій можливий на початку процедури банкрутства, а з державними емітентами — при оголошенні дефолту.

Але ймовірність такого розвитку ситуації вкрай низька, тому єврооблігації належать до низькоризикових інвестиційних інструментів.

Як вирішення проблеми пропонується диверсифікація —інвестування в облігації різних компаній і державних структур, що знижує ризики втрати капіталу практично до нуля. Облігації часто порівнюють з акціями, більш ризикованим інвестиційним інструментом. Які між ними подібності та відмінності?

Джерело: Discovered

Як купити єврооблігації?

У цьому розділі поговоримо, де інвестор може купити єврооблігації. Як їх купити напряму і які існують альтернативні варіанти інвестицій у євробонди?

Найпростіший спосіб купівлі єврооблігацій — це біржа. Облігації зберігаються на брокерському рахунку, куди надходять і дивіденди, якщо такі передбачені.

Альтернативне рішення — купівля частки в ETF-фонді, що інвестує в євробонди. Зробити це можна теж на біржі, але вже з меншим порогом входу. З мінусів — необхідність виплати додаткових комісій.

Висновки

Облігації належать до низькоризикових інструментів, тому професійні інвестори зберігають значну частину своїх вкладень у них.  Євробонди дають змогу вкладати у валюту безпечно і з більшою процентною ставкою, ніж пропонують депозити.

Більшість єврооблігацій торгується на біржі, тому купити та продати їх можна через брокерський рахунок. Важливо звертати увагу на тип облігації, емітента і прибутковість за борговими цінними паперами. Щоб знизити поріг входу, інвестор може інвестувати в ETF-фонди, що вкладають кошти в євробонди.