Леверидж та кредитне плече у трейдингу — що це?

За статистикою, щонайменше 40% трейдерів застосовують ефект левериджу у торгівлі. Він дозволяє збільшити оборот та прибутковість трейдингу. Однак цей фінансовий важіль несе у собі ризики втрати вкладень і збитків.

У цьому огляді ми детально розбираємо, що таке кредитне плече, як його розраховувати і правильно використовувати.

У статті основна увага приділяється маржинальній торгівлі на Форексі, біржах та крипторинках. Матеріал також буде корисним для інвесторів фондового ринку.

Що таке кредитне плече?

Трейдинг з плечем може збити з пантелику, особливо новачків. Але перш ніж експериментувати з фінансовим важелем, важливо зрозуміти, що це таке і як працює.

Кредитне плече — термін для опису маржинальної торгівлі на валютних, фондових та інших ринках. Говорячи простими словами, це застосування у трейдингу позикових коштів. Позики для торгів надають більшість бірж, брокерські та дилерські центри.

Також плечем чи фінансовим важелем називають відношення позикових коштів до особистих вкладень клієнта.

Основне завдання кредитного плеча – дати трейдеру можливість отримувати максимальний дохід з кожної угоди. Йдеться про такий дохід, який учасник торгів міг би отримати без позики тільки за більш тривалий час та більшу кількість операцій.

Отже, фінансовий важіль відкриває доступ до значно більших угод. На практиці це має такий вигляд.

1. Щоб здійснити операцію з плечем, клієнт вносить на депозит частину від загальної суми угоди — маржу.
2. Особисті гроші клієнта, вкладені в операцію, кредитор використовує як заставу.
3. Розмір брокерської позики може перевищувати суму інвестиції у кілька разів, наприклад, у 50 разів, 300 разів, 1000 і т.д.
4. Після закриття торгової позиції позика повертається брокеру. Він може стягувати відсоток з прибутку за користування позиковими грошима.
5. Залежно від успішності угоди, трейдер отримає прибуток або збиток.

Таким чином, учасник торгів може збільшити свою купівельну спроможність за рахунок позикових коштів біржі, брокера або дилера. Однак якщо операція виявиться збитковою, втрати трейдера будуть вищими, ніж при розміщенні аналогічного ордера без важеля.

Що таке леверидж?

У перекладі з англійської “leverage” означає “дія важеля”. У фінансовому аналізі леверидж застосовується для визначення чинників, дрібні зміни яких призводять до зміни прибутку та інших показників.

Існує кілька визначень поняття leverage, ось основні з них:

• ефект фінансового важеля — ефект від використання позикових коштів з метою збільшення обороту і прибутку за відсутності достатньої суми капіталу;
• фінансовий леверидж — співвідношення позикового капіталу та власних коштів компанії;
• виробничий леверидж — механізм управління прибутком на основі вивчення відношення постійних і змінних витрат.

Поняття «leverage» може мати й інші значення. Наприклад, під час випуску цінних паперів левериджем можуть називати співвідношення між інвестиціями у папери з фіксованим і плаваючим доходом. Йдеться про вкладення в облігації, привілейовані акції, а також звичайні акції.

Що означає торгувати з плечем?

Щоб ефективно користуватися фінансовим важелем, для початку потрібно зрозуміти, як брокери надають трейдерам кредитне плече і які переваги воно дає.

Кредитне плече – це брокерська послуга з надання позикових коштів для укладання угод. Це зручно, оскільки далеко не у всіх учасників торгів (особливо початківців) є гроші, щоб здійснювати крупні операції. До того ж позика часто перевищує депозит клієнта у кілька разів.

Торгівлю з плечем можна порівняти з підйомом важкого об’єкта. Для підняття фінансових тягарів використовується спеціальний грошовий важіль.

Приклад 1

Допустимо, депозит трейдера дорівнює 100 доларів. Він має намір вкласти в угоду лише 10 доларів. При використанні важеля 1:100 учасник торгів зможе утримувати позицію до 1000$, вклавши лише 10$. Плечо 1:100 дозволяє на кожен вкладений 1$ отримати 99$ позикових коштів.

Приклад 2.

Учасник фондового ринку з депозитом 100 доларів має намір купити 10 акцій за ціною 7 доларів. З кожного цінного паперу він заробить близько 0,5$ після зростання курсової вартості. Вклавши 70$, інвестор отримає 5$ доходу.

Брокерська компанія пропонує плече 1:10. У такому разі за допомогою важеля учасник торгів осилить угоду на 700 доларів. Він придбає вже 100 акцій і отримає 50$ доходу, що в 10 разів більше, ніж за умови вкладення лише власних коштів.

Таким чином, кредитний важіль – це зручний, прозорий інструмент для торгівлі з очевидними плюсами та мінусами.

Ефект важеля використовують як професійні трейдери, так і трейдери-початківці. Леверидж дозволяє підвищити прибутковість під час роботи з валютами, акціями, криптовалютами, похідними цінними паперами, іншими фінансовими інструментами.

Як торгувати з плечем?

Кредитний важіль є у 90-95% брокерських і дилерських компаній. Регульовані форекс-брокери пропонують трейдерам лише певні рівні плечей, залежно від країни проживання клієнта.

Ліміти кредитування також залежать від таких факторів:

• тип рахунку – роздрібний, професійний, VIP;
• рівень клієнта та відповідність кваліфікаційним вимогам;
• розмір депозиту чи інвестиційного портфеля;
• класи інструментів, активів.

Брокери стягують відсоток за користування позиковими коштами. Тому вибір платформи є важливим моментом, адже від цього залежать умови маржинальної торгівлі.

Загалом, механізм роботи з кредитним важелем однаковий для всіх майданчиків.

1. Учасник торгів обирає актив з переліку інструментів, доступних для здійснення маржинальних угод.
2. Здійснює попередній аналіз руху ціни за допомогою графіків, індикаторів, економічного календаря та інших методик.
3. Інвестор розраховує потенційні ризики, відштовхуючись від наявної суми депозиту та маржі. При розрахунку прибутків та збитків варто враховувати ставку маржинального кредитування.
4. Після переходу в режим маржинальної торгівлі трейдер відкриває позицію. У налаштуваннях угоди вказує плече, загальну суму операції, маржу та інші дані.
5. Після закриття торгової позиції позика з відсотками повертається брокеру. Трейдер фіксує прибуток або збиток.

Сам по собі фінансовий важіль не впливає на рівень ризику, від нього залежить лише розмір угоди. Для мінімізації ризиків застосовують два способи.

Перший — раціональний розподіл власних коштів з урахуванням обраної стратегії. Наприклад, не спрямовувати весь депозит до угоди, використовувати мінімальні застави та позики.

Другий — встановлення stop loss. Стоп-лосс — це наказ для закриття позиції після досягнення заданого рівня ціни. Це значення можна встановити до відкриття угоди, а іноді й після.

Кредитне плече на біржі

У цьому розділі ми розберемо особливості використання кредитного важеля на фондових та криптовалютних біржах.

Предметом торгівлі на фондових біржах є акції, облігації, деривативи (ф’ючерси та опціони), індекси, ETF-фонди. Трейдери активно використовують плече в угодах з акціями «блакитних фішок», такими як Microsoft, Apple, Amazon та іншими популярними активами.

На біржах предметом застави можуть бути не тільки гроші, а й цінні папери. За користування брокерським кредитом стягується відсоток від суми операції. При перенесенні відкритої угоди на наступний торговий день береться своп-комісія.

Маржинальна торгівля на фондових біржах має свої особливості:

• за різними цінними паперами встановлено максимальні ліміти плеча з урахуванням рівня ліквідності та ризику;
• окремі ставки передбачені для маржі початкового рівня та примусового закриття позицій щодо кожного активу;
• ставки маржі зазвичай відрізняються для угод «лонг» (купівля в очікуванні зростання ціни) та «шорт» (продаж в очікуванні падіння ціни).

Ризики втрати вкладень на фондовому ринку нижчі, ніж на валютному. У середньому фондові біржі пропонують коефіцієнт 1:5 та заставу 20%. Залежно від класу цінних паперів маржа може варіюватися від 15% до 60%.

Криптовалютні платформи, на яких торгуються цифрові активи, також надають послуги маржинального кредитування. Криптобіржі видають позики для операцій з криптомонетами, токенами, ф’ючерсними контрактами та іншими криптодеривативами.

Кредитне плече на Бінанс

Міжнародна платформа Binance є найбільшою криптобіржею за обсягами торгів (за даними CoinMarketCap). На майданчику торгуються понад 350 монет, 1400 валютних пар з фіатними та цифровими активами. Найпопулярніша пара — BTC/USDT.

Бінанс надає термінал для трейдингу, сервіси для купівлі, переказу, обміну та конвертації криптовалют. Торги з використанням позикових коштів криптобіржі ведуться в терміналі спотового ринку.

Платформа надає три ліміти плеча:

• 1:10 ізольований;
• 1:20 ізольований (встановлений за замовчуванням);
• 1:3 з крос-маржею.

Перемикатися між коефіцієнтами можна у терміналі. Ізольована маржа призначена для роботи з одним активом, а крос – для серії угод з різними монетами.

Для участі в маржинальних торгах на Бінанс необхідно внести початкову заставу і підтримуючу маржу для утримання позиції в разі несприятливих змін на ринку.

Далі розберемо кроки, які потрібно пройти, щоб розпочати торги на Binance Margin Trading.

1. Здійснити реєстрацію та верифікацію на платформі, створити маржинальний акаунт.
2. Поповнити депозит на споті, потім перевести кошти на маржинальний гаманець (функція «Переказ застав» під графіком у розділі «Спотовий ринок»).
3. Обрати актив або валютну пару для здійснення угоди (розділ «Торгівля» – «Маржа»). Після вибору відкриється графік руху ціни.
4. Налаштувати форму для створення ордера: вибрати ліміт маржі, тип ордера, ціну та кількість активів. Для розміщення ордера натиснути кнопку «Купити» або «Продати».

Комісія за операції із використанням позикових коштів становить 0,008 – 0,02%. Ставка збору є «плаваючою» і розраховується на кожну наступну годину роботи. Після успішного закриття ордера комісія компенсується.

Торгівля з плечем на інших криптовалютних біржах

Трейдинг з використанням кредитного важеля так само ризикований, як і сама криптовалютна торгівля. Адже цифрові активи вирізняються підвищеною волатильністю. Тому криптоброкери пропонують низькі та середні ліміти з кредитування.

Кращі криптобіржі з кредитним важелем

Для роботи потрібні початкові інвестиції, застава або маржа. Розберемо простий приклад.

Припустимо, інвестор має намір здійснити угоду з Litecoin (LTC) у сумі 10000 доларів. Щоб використати позику з коефіцієнтом 1:10, необхідно мати заставу від 1000$ на рахунку. Якщо використати леверидж 1:20, достатньо внести маржу у розмірі 500$.

У процесі торгів важливо враховувати, що збільшення кредитного важеля означає підвищення ризику ліквідації позиції.

Як правильно обрати кредитне плече?

Далі розглянемо загальноприйняті правила, з якими інвестори мають ознайомитися, перш ніж обирати рівень левериджу.

При розрахунку та виборі кредитного плеча трейдери часто використовують такі поняття, як «ефективне КП», «доступне КП» та «максимальне КП».

• Ефективне плече — це відношення загальної суми позиції до загальної маржі за угодою.
• Максимальне — повний об’єм плеча у брокера.
• Доступне — плече, яке можна застосувати з урахуванням усіх відкритих клієнтом торгових позицій.

Брокерська компанія пропонує максимальний коефіцієнт, а клієнт сам вирішує, чи варто скористатися цією можливістю. При виборі трейдери орієнтуються на розмір позиції, яку збираються відкрити, доступний розмір застави, а також ризики.

Нижче наведено таблицю з розмірами угоди залежно від типу плеча.

Існують загальні правила для підбору оптимального співвідношення власних та позикових коштів.

1. Вибір плеча залежить від торгової стратегії. Потужні кредитні важелі, як 1:500 або 1:1000 можуть застосовуватися у скальпінгу. Але досвідчені інвестори, які торгують за класичними методиками, уникають таких співвідношень.
2. Для професійної торгівлі достатньо коефіцієнта до 1:50 чи 1:100. Оптимальний варіант для початківців – 1:2 або 1:3.
3. Досвідчені учасники торгів радять обирати плече з урахуванням своєї максимальної просадки.
4. При виборі дотримуватись правил мані- та ризик-менеджменту. Наприклад, ризики за кожною операцією варто обмежувати до 1-2% від депозиту.
5. Важливо прораховувати всі варіанти розвитку подій за допомогою інструментів технічного та фундаментального аналізу.

Пам’ятайте, що позикові кошти збільшують не тільки прибутковість, а й потенційні збитки. Якщо є можливість, краще встановити стоп-ордери для обмеження втрат і захисту депозиту.

Як розрахувати кредитне плече?

Багато трейдерів-початківців задаються питанням, як обчислювати плече і маржу. Зробити це досить легко, якщо знати формулу.

Кредитний важіль у трейдингу виражається у вигляді коефіцієнта. Цей коефіцієнт показує, у скільки разів загальна сума угоди з кредитом більша за власні кошти трейдера. Наочний приклад співвідношення застави і суми позиції з плечем на діаграмі.

Для обчислення коефіцієнта фінансового важеля нам знадобляться три показники:

• розмір позиції;
• баланс депозиту трейдера;
• маржа – застава для отримання доступу до брокерського кредиту.

Маржею може стати як частина депозиту, так і вся сума на балансі трейдера. Для розрахунку використовується наступна формула:

КП=загальна сума угоди/позиціїмаржа

Наприклад, учасник торгів планує відкриття позиції у розмірі 10 000$. Але на балансі він має лише 200$, які повністю спрямує в угоду.

КП = 10000 ÷ 200 = 50

Таким чином, ефективне плече становитиме 1:50.

Таблиця з основними коефіцієнтами левериджу та маржі.

Плече 1 до 1

Мінімально допустиме та найбезпечніше кредитне плече — 1:1. Це повна відсутність фінансового важеля. Коефіцієнт 1:1 означає, що відношення депозиту до суми позиції, що відкривається, становить 1 до 1. Учасник торгів працює тільки з особистими коштами. Наприклад, має на рахунку 1000 доларів і стільки ж вкладає.

Кредитне плече ×10

Коефіцієнт 1:10 передбачає, що інвестор може відкривати угоди на суму, яка в 10 разів перевищує його власні кошти або маржу. Значення 1 до 10 вважається одним з найбезпечніших і підходить трейдерам-початківцям. Але при його використанні важливо пам’ятати про ефект левериджу: всі прибутки чи збитки після закриття позиції будуть помножені на 10.

Плече 1 до 100

1:100 – це типовий розмір кредитного плеча. Коефіцієнт 1 до 100 означає, що інвестор може отримати позику, яка в 100 разів перевищує розмір його депозиту або маржі. Кожен 1 долар на торговому рахунку може бути збільшений до 100 доларів.

Наприклад, якщо відкрити ордер вартістю 100$, то для використання важеля 1:100 потрібно лише 1% маржі від суми операції.

Значення 1 до 100 вважається середнім за рівнем ризиків та рекомендується більш досвідченим трейдерам. Адже у разі невдачі сума збитку виявиться у 100 разів більшою, ніж без використання важеля.

Плече 1 до 1000

Коефіцієнт 1:1000 дає можливість відкривати угоди на суму в 1000 разів більше за власні кошти трейдера. Таке плече є високоризикованим і застосовується у короткостроковій торгівлі валютними парами.

Ось приклад використання плеча 1:1000 для скальпінгу на М1. Сума маржі за угодою на Форексі становитиме 0,001%. Для відкриття позиції в 1 лот, що дорівнює 100 000 євро, при ціні 1,1$ знадобиться застава:

110000 × 0,001 = 110$

У п’ятизначному котируванні 1 пункт дорівнюватиме 1$, а зміна ціни на 110 пунктів призведе до повної втрати вкладених коштів.

Фінансовий важіль 1 до 1000 надають далеко не всі брокерські компанії. Зазвичай він присутній лише на спеціальних рахунках для окремих категорій активів.

Плече 1 до 5000

Фінансовий важіль 1:5000 означає можливість отримання позикових коштів у 5000 разів більше ніж надана трейдером маржа. Це вкрай ризиковано. Під час руху ринку в неправильний бік для втрати вкладень достатньо зміни на 0,02% (100% ÷ 5000 = 0,02)

Крім того, високе плече підвищує ризик маржин-колу — межі, після якої трейдер буде змушений поповнити баланс для утримання позиції або втратити депозит.

Варто враховувати, що рівні 1:1000, 1:2000 та 1:5000 дуже часто пропонують нерегульовані брокери та так звані форекс-кухні.

Як працює кредитне плече на Форексі?

Ні для кого не секрет, що форекс-трейдери мають неабиякий апетит до високого кредитного плеча. Але трейдинг з маржею на Forex має свої «підводні камені».

Forex є найбільшим валютним ринком у світі за показниками обсягу та ліквідності. На ньому торгуються основні, другорядні та екзотичні валютні пари. Найбільш популярні пари – EUR/USD, GBP/USD, USD/JPY.

У порівнянні з фондовими біржами, Форекс пропонує низькі ставки маржі, починаючи з 1-3%, і вищий коефіцієнт левериджу, як правило, 1:100 та 1:500. Офшорні брокери, які працюють без ліцензії, мають більш високе плече — від 1:1000 і більше.

Кредитне плече на Forex компенсує низьку волатильність. Справа в тому, що на валютному ринку значні зміни котирувань зазвичай відбуваються у середньостроковому періоді. Маніпуляції з невеликими лотами не дають суттєвого доходу. Без левериджу рядові трейдери заробляють близько 0,5-1% від стартового капіталу.

Основне завдання кредитного важеля на Форекс – підвищити прибутковість за обмежений час. Варто враховувати, що ліміт плеча не впливає на розмір лота. Проте від розміру важеля залежить кількість лотів, якими інвестор може оперувати.

Приклад 1.

Обчислимо розмір позиції та маржі за формулою для валютних пар Forex:

Розмір угоди = Обсяг у лотах × (Обсяг контракту / Кредитне плече)

Розраховуємо на прикладі EUR/USD. Обсяг контракту становить 100 000 EUR, обсяг операції – 0,1 лот, леверидж – 1:500. Котирування на момент відкриття позиції – 1,04700.

1. Сума угоди = 0,1 × (100 000 EUR ÷ 500) = 20 EUR.
2. Розмір позиції у доларах = 20 EUR × 1,04700 = 20,94 USD.

Тепер знайдемо розмір застави і прибуток для двох операцій на купівлю з мікро (0,1) та повним лотом.

1. 1,04880 – 1,04700 = 0,0018 × 100000 = 180 пунктів (зміна ціни)
2. 180 × 1 = 180 USD (для мікро)
3. 180 × 10 = 1800 USD (для повного лота)

Приклад 2

Трейдери А та Б мають на депозитах по 5000 доларів. Обидва використовують леверидж. Учасник торгів А вибирає плече 1:50, а трейдер Б – 1:5. Це означає, що перший на кожен вкладений 1$ отримає по 50$ позикових коштів, а другий лише по 5$.

Максимальна сума угоди становитиме:

1. 5000$ × 50 = 250 000$ – для А;
2. 5000$ × 5 = 25 000$ — для Б.

Припустимо, ринок повернувся у несприятливий бік і обидва учасники торгів втрачають по 100 пунктів. Тоді буде отримано збиток:

1. 100×50×1 = 5000$ — для А (весь початковий капітал);
2. 100×5×1 = 500$ — для Б (10% від стартового капіталу).

Другий приклад наочно демонструє небезпеку використання великого фінансового важеля під час маржинальної торгівлі. З підвищенням прибутковості зростає і обсяг потенційних збитків. Тому для мінімізації втрат важливо використовувати стоп-ордери.

Форекс-брокери обмежують потенційні збитки сумою депозиту клієнта. Якщо втрати сягають критичної позначки, поточні позиції автоматично ліквідуються.

Чи можлива торгівля на Форекс без кредитного плеча?

Трейдери на Forex торгують як із важелем, так і без кредитного важеля. Кожен учасник торгів самостійно обирає свою стратегію. А чим вигідна відмова від позикових коштів брокера? Головна перевага – це мінімізація ризиків.

Наприклад, інвестор купує 1000 доларів за 950 євро. За кілька годин вартість долара падає на 5%, збиток становитиме 47 євро або 50 доларів. Таким чином, потенційні доходи та втрати повністю залежать від цінових коливань.

Якби цей самий інвестор використовував кредит із плечем 1:100, він міг би втратити весь депозит, навіть у разі зміни ціни на 1%. Адже збитки збільшаться у 100 разів.

Багато роздрібних трейдерів спираються виключно на особистий капітал. Так працюють інституційні та довгострокові інвестори. Вони місяцями можуть тримати відкритими позиції на тисячі чи мільйони доларів. Витрати на своп (за перенесення угоди) при цьому мінімальні, оскільки плече відсутнє. Своп компенсується за рахунок доходу від спекуляції цін.

Як використовувати леверидж та плече при торгівлі акціями?

У цьому розділі розберемо, як застосовувати ефект фінансового левериджу під час торгівлі акціями на фондових та позабіржових ринках.

Під час роботи з акціями розмір кредитного плеча залежить від біржі і брокера. Учасникам торгів на фондових ринках пропонують мінімальний леверидж — найчастіше 1:2. При цьому поріг входу зазвичай високий і може починатися від кількох тисяч доларів.

При купівлі цінних паперів на позабіржових ринках та Форексі леверидж до 1:100 є нормою. Розрахунок застави прив’язаний до відсотка маржі, яка залежить від ціни активу, обсягу та суми угоди.

Для маржинальної торгівлі акціями підходять будь-які стратегії, але ми розглянемо дві найпопулярніші.

Стратегія 1. Купуємо дешево, продаємо дорого

На основі аналізу новин та ринку трейдер дійшов висновку, що акції компанії зростуть у ціні на 2$. Він має капітал у розмірі 100 000$, який можна направити на купівлю 1000 акцій і заробити 2000$.

Брокер надає кредитне плече 1:3. Тепер сума угоди становить 300 000$ (з них 100 000$ – це застава, 200 000$ – позиковий капітал). У результаті інвестор купує 3000 акцій та отримує 6000$ доходу за рахунок зростання курсової вартості. Позикові кошти повертаються брокеру.

У разі падіння вартості паперів трейдер опиниться у збитку. Наприклад, якщо падіння становитиме 10$, з угоди на 100 000$ він втратить 10 000$ При використанні левериджу збиток становитиме вже 30 000$.

Стратегія 2. Заробіток на падінні курсу

Припустимо, інвестор проаналізував ринок і вирішив заробити на котируваннях, що падають. Ось етапи торгової операції:

1. Для відкриття короткої позиції учасник торгів бере акції у тимчасове користування на певну суму із плечем за курсом 14$.
2. Потім він продає папери за поточною ціною, виручка зараховується на рахунок біржі.
3. Після зниження курсу до потрібного рівня, наприклад 10$, трейдер виконує зворотну операцію.
4. Цінні папери повертаються брокеру зі сплатою комісійних.

Працюючи з кредитним важелем, важливо враховувати підвищені ризики. Акції самі по собі є ризиковим інструментом. Прогнозувати короткострокові та середньострокові коливання їхніх котирувань вкрай складно.

Однією з переваг маржинальної торгівлі акціями є виплата дивідендів на всю кількість паперів за угодою. При цьому немає значення, на чиї гроші вони були куплені. Якщо використовувалося плече 1:3, власник акцій отримає у 3 рази більше дивідендів, хоча вклав лише 1/3.

Як працюють плечі на ф'ючерсах?

Далі відповідаємо на запитання, як фінансовий важіль застосовується під час операцій з ф’ючерсами.

Ф’ючерс – це похідний біржовий інструмент або дериватив. Він являє собою договір на поставку базового активу в майбутньому за заздалегідь обумовленою ціною. Для купівлі деривативу не обов’язково вносити всю ціну базового активу, достатньо частини його вартості.

Наприклад, один ф’ючерсний контракт на золото включає 100 лотів, а мікро-контракт — 10. Якщо ф’ючерси торгуються за ціною 1800$, то один контракт означає постачання базового активу на суму 180 000$, а мікро-контракт — 18 000$.

Для початку торгівлі ф’ючерсами достатньо зробити початковий внесок. Для роботи з контрактом на 180 000$ потрібно 36 000$ як внесок. Підтримуюча маржа може становити близько 7500$.

Кожен долар на ринку ф’ючерсів на золото дорівнює 100$. Іншими словами, якщо трейдер відкрив довгу позицію за одним контрактом, і цього дня він виріс на 30$, прибуток становитиме 3000$.

Таким чином, використання левериджу в торгах ф’ючерсами та опціонами дає змогу контролювати більш великі позиції за невеликого капіталу. На біржових ринках кредитний важіль на ф’ючерси надається безкоштовно. На позабіржових ринках розрахунки прив’язані до відсотка маржі.

Основний недолік деривативів з плечем полягає в тому, що трейдерам доводиться враховувати не тільки рух ціни, а й ліквідність, волатильність та інші ринкові змінні.